Чат-боти можуть виконувати різні завдання: одні допомагають замовити їжу, інші надають аналітику з ринку криптовалют за певний період.
Насправді, чат-бот — це програмний інструмент з визначеним контентом, який є об’єктом, а не суб’єктом правових відносин. Це лише частина сервісу, що надається підприємством, інтерфейс для взаємодії з користувачами компанії.
Проте уявімо собі чат-бота з потужною нейронною мережею, що використовує технології штучного інтелекту та самонавчання, які навіть розробникам складно пояснити. Такий бот може мати свій візуальний образ, змінювати емоції залежно від контексту діалогу і навіть аналізувати рух очей співрозмовника, адаптуючи поведінку.
У такій ситуації виникає питання: з ким фактично спілкується користувач — з автоматизованою системою або ж з віртуальним представником компанії? Тут важливо визначити юридичний статус такого співрозмовника.
З точки зору права, говорити про чат-бота як про повноцінного учасника правових відносин поки що зарано. Якщо ми розглянемо складніші програмні продукти, що взаємодіють з користувачами на основі передових алгоритмів, можна виділити кілька важливих аспектів:
- Чат-бот є інструментом комунікації, але суб’єктом правовідносин завжди виступає юридична особа, яка його використовує.
- Залежно від функцій бота, можуть виникати різні правові наслідки для компанії.
- Чат-боти та їх елементи підпадають під категорію об’єктів інтелектуальної власності.
Правові наслідки взаємодії з чат-ботом
Якщо юридичною стороною є компанія, то її контрагентом виступає інший бізнес або кінцевий споживач. Чат-бот, що взаємодіє з користувачами, виконує функцію інтерфейсу, і наслідки такої взаємодії повинні враховуватися у правовій площині.
Розглянемо простий приклад: замовлення піци через чат-бота в Telegram або Facebook Messenger. На сайті компанії зазначено, що доставка здійснюється протягом 20 хвилин, інакше діє знижка. Під час замовлення користувач вводить свої персональні дані, оплачує замовлення через платіжний сервіс, інтегрований у чат-бота. У такій ситуації компанія повинна виконати свої зобов’язання відповідно до умов публічної оферти.
Умови взаємодії та відповідальності мають бути чітко прописані в публічній оферті та політиці конфіденційності, відповідно до законодавства України, включаючи закони про захист прав споживачів, про персональні дані та про електронну комерцію. Компанія також повинна отримати згоду на обробку персональних даних.
Виклики для чат-бота: складні кейси
Розглянемо складніший сценарій: чат-бот надає послуги за погодинною оплатою, надаючи консультації з питань оподаткування та юриспруденції. Уявімо, що клієнт отримав консультацію, зазнав збитків і подає позов проти компанії. Відповідачем у такому спорі буде власник чат-бота, а судове рішення залежатиме від умов публічної оферти.
Обробка даних чат-ботом
Не варто забувати, що чат-боти можуть використовувати публічну інформацію з відкритих джерел. Використання таких даних регулюється законодавством України, зокрема Законом “Про доступ до публічної інформації”. Якщо бот надає інформацію з відкритих реєстрів, власник повинен дотримуватись правових норм щодо використання таких даних.
Авторське право на контент, створений чат-ботом
Оскільки чат-бот не є суб’єктом правовідносин, він не може виступати автором створеного контенту. Всі майнові права належать його власнику. Проте, якщо нейронна мережа створила унікальний текст, а конкуренти скопіювали стиль бота, власник може захищати свої права на цей складний об’єкт інтелектуальної власності.
Чи замінять чат-боти юристів?
Деякі компанії вже експериментують із чат-ботами, що містять значну кількість юридичних порад. Проте, до повної автоматизації правових консультацій ще далеко, і такі боти потребують підтримки професійних юристів, які створюють відповідні оферти та політики.
